Сьогодні Україна відзначає День Незалежності — день, який нагадує нам про право українського народу бути вільним та самостійно «малювати» своє майбутнє.

Не переживати смуток за місцем, де колись був дім. Не молитися про спасіння у сховищах. Не тримати постійно меч чи шаблю перед собою. Не рахувати кілометри до України й не радіти напису на кордоні, а прокидатися вдома.

Їздити «Арсенальною» — найглибшою станцією метро в Європі — не як до укриття, а як звичайним метро. Любити Україну не лише в словах і написах, а щодня жити в ній.

І просто знати, що свобода — назавжди. Що можливість говорити українською, навчати нею дітей, зберігати пам’ять про минуле й передавати свою культуру наступним поколінням — теж назавжди.

А що для вас сьогодні є найбільшим символом незалежної України?

PS. Авторські роботи Наталії Дуки, Валерія Франчука та Миколи Гончарука були побачені в Living Room – Кафе. Простір. Київ — просторі, де можна знайти поживу для душі й тіла.